ІСТОРИЧНА ДОВІДКА ПРО СЕЛО АПОЛЯНКА

 

Центром Аполянської сільської ради є село АПОЛЯНКА. Розташоване на північному сході Уманського району, за 25 км від районного центру. Межує зі сходу із землями Свинарської сільської ради , із заходу та півночі – із землями Гродзівської, Гереженівської, Доброводівської сільської ради, із південного сходу Бабанської селищної ради .

Площа територіальних меж сільської ради складає 2262,8 га, площа села - 287,1га. Кількість населення – 430 осіб , дворів -230, в тому числі дворів в яких постійі проживають 208 .

Відомо, що на землях Аполянської сільської ради в давні часи розташовувалося одне з найбільших поселень часів «Трипільської культури» .

В здовж невеликої річки , що нині носить назву Ревуха і протікає з північного заходу на південний схід , простяглася не глибока балка розташована по обидва береги гомінкої річки . В середині XVII ст. тут було засновано населений пункт, який протягом певного періоду часу носив назву Полянка , а потім з невідомих причин став називатися Аполянкою .

Протягом певного періоду село було «казенним» , відносилося до військових поселень .

За свідченням старожилів у різні часи до населеного пункту жителів переселяли або відселяли з нього до інших населених пунктів .

У 1890р. було збудовано церковнопарафіяльну школу на кошти громадян .

Під час жовтневої революції в селі особливих подій не відбувалося . Землі, які належали панам Карвовським було розприділено серед без земельних селян.

У 1927 році на території села було організовано спілку обробітку землі (СОЗ) головою якої обрано жителя села Перетейка Трохима Явдокимовича .

Першим головою сільської ради був обраний Бабій  Павло Михтодович .

У 1930-1931 рр. в селі було проведено суцільну колективізацію . Був створений колгосп ім. Сталіна, головою якого було обрано Ковальчука Михайла Дем'яновича.

Чорною плямою в історії села стали роки голодовки 1932-1933 рр. Офіційних даних про кількість жертв голодовки не має. Відомо тільки що вимирали цілі сім’ї.

Та найстрашнішим випробуванням для села стала Велика Вітчизняна війна.

Під час гітлерівської окупації понад 90 юнаків та дівчат були вивезені на роботи до Німеччини .

Третя частина села була спалена фашистськими карателями у січні 1944 р. 16 чоловік жителів с. Аполянка та 15 жителів с. Доброводи було розстріляно як заручники в урочищі «Панське».

Понад 100 осіб з понад 300 призваних в армію - не повернулися з фронтів війни. За чотири року окупації була майже повністю знищена матеріально - технічна база колективного господарства, кожна третя сім’я залишилася без житла.

В повоєнний час був відроджений колгосп ім. Сталіна головою якого був Вегера Марко Юхимович.

Наприкінці 50-х років колгосп був перейменований і став носити назву Росія ( на протязі певного часу «Правда» ) . На той час господарство очолив житель Шевченко Марко Пилипович,  який обирався депутатом Верховної ради Української РСР.

Кожний колгоспний двір був електрифікований і радіофікований. Господарство відносилося до найсильніших господарств Бабанського району .

 У 60-х роках за кошти колгоспу в селі побудували : дитячий садок – яслі, фельдшерський пункт, контору колгоспу , магазин.

В цей період розпочалося масове будівництво житлових будинків в населеному пункті .

У селі функціонувала школа , збудована ще в 1931р. У 60-х роках в школі навчалося понад 200 учнів . Кількість жителів села складала 1270 осіб .

У 1961р. колгосп почав носити назву «Промінь Жовтня» . Очолив його Качан Федір Петрович.

У цей період було збудовано більшість господарських споруд , було прокладено бруківку на центральних вулицях села , протягнуто 1,4 км. водогону по вулиці Жовтневій .

Про те, село було віднесено до «не перспективних». Його двічі приєднували до інших сіл на правах «бригадного» .

Була закрита сільська рада . Спочатку село було приєднано до Бабанської сільської ради ( 1964р -1977р.), а згодом до Доброводівської сільської ради ( з 1977р - 1985р.).

Колективне господарство ставало «другою бригадою» колгоспу «Шлях до Комунізму» с. Бабанка (1959 - 1961р.) та колгоспу «Прогрес» с. Доброводи (1977р -1983р.) . В цей час в населеному пункті було закрито школу, сільський Будинок культури, бібліотеку .

Після роз’єднання колгоспів у 1983 р. господарство одержало попередню назву колгосп «Промінь Жовтня», який очолив житель села Войтко Василь Євгенович. Село знову ожило.

Було проведено асфальтування доріг у населеному пункті , відновили роботу раніше закритих об’єктів, відбудувалися та облаштувалися об’єкти виробничого призначення. Зроблено вуличне освітлення.

У селі за кошти колгоспу « Промінь Жовтня» було споруджено 17 житлових будинків для працівників сільського господарства.

У 1985р. відновила роботу Аполянська сільська рада. У 1985 – 1989 роках житель с. Аполянка, механізатор – Громадський Микола Вікторович обирався депутатом Української РСР.

У 1989 р. розпочато будівництво неповної середньої школи та молодіжного центру, які на сьогодні залишаються недобудованими об’єктами.

Майже на 97 % у населеному пункті побудовані дороги з твердим покриттям.

У 1997р. головою КСПП « Аполянка» було обрано Мальченка Володимира Петровича.

У 2000р. на базі КСПП « Аполянка» було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей»,  директором якого став Мальченко Володимир Петрович.

Село Аполянка в усі часи славилося працьовитими людьми.

У 80-х роках минулого століття депутатом Верховної Ради Української РСР став житель населеного пункту , механізатор Громадський Микола Вікторович .

Серед них :

родина ( нині покійного) Ковальчука Петра Захаровича , який у період Великої Вітчизняної війни за ратні подвиги був нагороджений багатьма орденами та медалями , в т. ч. двома орденами Солдатської слави та медаллю « За відвагу» . У повоєнний час разом з дружиною Ковальчук Ганною Трохимівною працювали на різних дільницях роботи у колгоспі;

родина ( нині покійного) Дем’яченка Миколи Семеновича, який у період Велико Вітчизняної війни за ратні подвиги був нагороджений багатьма орденами т медалями , в т. ч. двома орденами Солдатської слави та медаллю « За відвагу» . У повоєнний час разом з дружиною Дем’яченко Марією Архипівною працювали на різних дільницях роботи у колгоспі;                                                 ^

родина ( нині покійного) Перетейка Степана Михайловича, який у період Велико Вітчизняної війни за ратні подвиги був нагороджений багатьма орденами та медалями , в т. ч. орденом Великої вітчизняної війни III степеня, медаллю «За відвагу», медаллю адмірала Ушакова . У повоєнний період трудився на різних дільницях роботи в народному господарстві та в колгоспі;

родина ( нині покійного) Ковальчука Олександра Михайловича, який у період Великої Вітчизняної війни за ратні подвиги був нагороджений орденом Великої вітчизняної війни III степеня та медаллю « За відвагу» . У повоєнний час разом з дружиною Ковальчук Федорою Хомівною працювали на різних дільницях роботи ; вона - вчителька початкових класів , він - у сільській раді ;

родина ( нині покійного) Козака Михайла Федотовича , який у період Велико Вітчизняної війни за ратні подвиги був нагороджений багатьма орденами т медалями. У повоєнний час Михайло Федотович з дружиною Козак Килиною Іванівною більш ніж 25  років працювали педагогами в Аполянській сільській школі.

На сьогодні на території населеного пункту господарює ТОВ «Прометей» , яке очолює Мальченко Володимир Петрович. Господарство багатогалузеве .

Воно зберегло і нині примножує кращі традиції виробництва, відноситься до одного з економічно найсильніших в Уманському районі . Керівник обраний депутатом Уманської районної ради.

Соціальна сфера населеного пункту на сьогодні збережена. Серед об’єкті соціальної сфери — Аполянський ДНЗ ( дитячий навчальний заклад), фельдшерський пункт, сільський Будинок культури, сільська бібліотека , магазин № 25 «Продтовари» Уманського РайСТ, який орендує ПП «Іванов С.А.,  Збудовано магазин – ларьок ПП Ямкова С.Г.

 

Сільським головою на протязі 25 років працює – Філіпенко Петро Андрійович.

 

Секретарем сільської ради понад 26 років працювала – Войтко Любов Андріївна. На даний час склад органу місцевого самоврядування оновлюється. На роботу прийшли молоді перспективні спеціалісти: секретар – Харкавчук О.І., бухгалтер – Лелека І.А.

 

Сільська  рада складається з 12 депутатів сільської ради, 9 з них обираються депутатами на протязі 2 – х і більше каденцій.

 Виконавчий комітет Аполянської сільської ради складається з п’яти осіб. Серед них керівники установ соціальної сфери, спеціалісти сільськогосподарського підприємства.

 

Спільними силами, при активній допомозі зі сторони адміністрації с/г підприємства ТОВ «Прометей», депутатів обласної ради та районної ради, постійній підтримці органів районної влади – на території населеного пункту проводяться заходи спрямовані на покращення добробуту населення, підтримання в належному стані закладів соціальної сфери, розташованих на території села, забезпечення нормальної соціально – політичної ситуації в населеному пункті.